В листопаді 2016 працівники управління комунальної власноті ЛМР виявили грандіозну аферу – зловмисники викрали із комунальної власності міста більше 20 нежитлових приміщень. Місцеві ЗМІ одразу ж охрестили цю подію “Аферою століття”. Міські обранці зацікавилися цією темою лише за 6 місяців після того – і вирішили, що потрібно створити тимчасову комісію, яка має перевірити діяльність працівників комунальної власності.
Сьогодні ми зустрілися із керівником управління комунальної власності Львівської міської ради Інною Свистун, яка розповіла про роботу комісії, ситуацію із викраденим комунальним майном та гостру критику з боку депутатів міської ради.
Інно Василівно, поясніть як сталося так, що з управління комунального майна незаконно вивели об’єкти міста?
Одразу зазначу, що об’єкти вибули не з управління комунального майна. Всі об’єкти, які є у власності територіальної громади, перебувають на балансі тих чи інших балансоутримувачів. Управління оперує тими об’єктами, на які ми отримуємо інформацію з боку балансоутримувача.
Станом на сьогодні ми володіємо інформацією про об’єкти, які вибули і про які заявили ще в листопаді минулого року працівники управління. Таким чином, накладені арешти на 24 об’єкти, а взагалі таких об’єктів є 25. Один опрацьовується правоохоронними органами. На мою думку, крадіжка комунального майна стала можливою з декількох причин.
По-перше це те, що після 2013 року, коли ввели електронний реєстр, збільшили коло осіб, які можуть вносити інформацію в реєстр. Тобто, до прикладу, тепер вашу квартиру внести в єдиний реєстр майна може більша кількість людей — нотаріуси, реєстратори. Через це з’явилася більша можливість до зловживань.
По-друге - оскільки у Львові це вже не перший випадок крадіжки комунального майна, зловмисники, які діяли в усіх попередніх випадках, не були притягнуті до відповідальності. А якщо немає відповідальності, то це дає підстави комусь думати, що за такі дії нічого не буде. І по-третє - технічна документація, яка подається при реєстрації. Її теж може робити більша кількість осіб. Умовно, будь-який ФОП може намалювати технічну документацію. А раніше цим займалося виключно БТІ.
Напевно, всі ці причини дали на сьогодні нам такий результат — велику кількість вкрадених об’єктів. Плюс до всього цього ми знаємо, що крадіжки були вчинені не простими смертними. Вони мають дуже гарні зв’язки в Генеральній прокуратурі, в податковій. Це люди, які мають засоби впливу та фінансові ресурси, а значить можуть дуже легко вчиняти тиск, що ми бачимо і сьогодні.
В обласній прокуратурі раніше заявляли, що Ваше управління не веде обліку комунального майна міста. Чи правдива ця інформація?
Ні, це не відповідає дійсності. Ми, управління комунального майна, особисто звернулися в прокуратуру, коли виявили крадіжку об’єктів. Це вже свідчить про те, що ми контролюємо ті об’єкти, якими оперуємо. В нас є перелік майна, по якому ми отримуємо інформацію з боку балансоутримувача. Там є частина укладених договорів оренди, є об’єкти, які підлягають приватизації. Ми відповідали на всі запити, які отримували з боку прокуратури. Звичайно, деякі запити потребують більше часу на те, щоби надати на них відповідь.
Тому, така заява з боку правоохоронних органів для мене є дивною. В мене виникають думки про те, чи таким способом не робиться спроба відвернути увагу від реальної проблеми, яка є на сьогодні. Від того, що правоохоронці повинні знайти злочинців, які незаконно заволоділи майном, оголосити підозру, притягнути до відповідальності та посадити. Адже ми розуміємо, що для когось ці об’єкти є дуже ласим шматком. Ця група, яка діє - вона є дуже нагла, винахідлива, розумна. Крадіжки майна відбулися десь в реєстрі, до якого тепер полегшений доступ. Але в подальшому суд не накладав арешти на майно. Ми написали скарги на суддів, які на нашу думку, діяли не зовсім належно. Це судді Юрків та Городецька (судді Галицького районного суду Львова, - авт.).
Ми скерували наші скарги у Вищу раду правосуддя. В результаті не накладеного арешту відбувся черговий перепродаж. Ці зловмисники придумали великі об’єкти, як на вул.Дністерській, де є великий будинок, частину якого займають ЛКП “Дністер”, а другу частину ухвалою сесії депутати передали в користування ТзОВ “Доля”. Весь об’єкт зловмисники перереєстрували. Потім, вони вирішили поділити його на частинки і робили спробу продати їх на відкритих торгах у Закарпатській області. Ми це вчасно помітили, звернулись до правоохоронців і торги були призупинені. Тобто, вони діють дуже фахово, з застосуванням всіх можливих засобів.
Певна частина депутатського корпусу міської ради та місцеві активісти вважають, що до незаконного відчуження майна причетні працівники комунального управління. Що Ви про це думаєте?
В нас тут під будинком стоять місцеві активісти, які приходять сюди, як на роботу. Кожного дня розставляють намет, вішають там банери. Я не знаю, чим вони керуються. Якщо є факти про причетність наших працівників до розкрадення комунального майна, тоді треба звертатись в правоохоронні органи. Я такими фактами не володію. Управління комунальної власності, з метою бути прозорим, відкритим, два роки тому створило сайт майно.львів.уа. Там виставлені вільні приміщення з фотографіями. Серед всіх документів у вільному доступі на сайтіє також і технічна документація.
Крім того, технічну документацію мають баласноутримувачі, БТІ, орендарі — старі, нові по тих чи інших об’єктах. Інформація була в досить широкому доступі. Чим тут могли бути корисні працівники управління — не знаю. Для мене ця ситуація незрозуміла. Здається, це просто спроба відвернути увагу від головного питання, яке сьогодні турбує всіх.
18-го травня міські обранці підтримали ідею створення тимчасової контрольної комісії для перевірки діяльності управління комунальної власності, однак Ви виступали проти цієї ініціативи. Поясніть, чому?
Насправді, це не так. Це проект ухвали до якого я, як посадова особа, що візує, написала зауваження. Не стосовно створення самої комісії, а щодо тексту в ухвалі. Я не однієї лишень цієї ухвали пишу зауваження, тільки депутати чомусь завжди ігнорують це. І тільки під час цієї ухвали ( про створення тимчасової комісії), депутати раптом звернули увагу на моє зауваження. Я не маю жодних заперечень стосовно створення будь-яких комісій. Це добрий час показати результат якоїсь роботи, якою займався той чи інший структурний підрозділ.
Ніхто не досконалий і ми так само. Якщо комісія створюється з метою знайти якісь вузькі місця, покращити їх, спільними зусиллями подумати — це дуже добре. Але якщо створюється комісія, а в текстовій частині ухвали написано: “перевірити виконання посадових обов’язків працівниками управління комунальної власності за результатами роботи підготувати звіт та пропозиції щодо поліпшення ефективності діяльності управління комунальної власності департаменту економічної політики”. В тексті одразу резюмується — управління працює недобре, будуть пропозиції стосовно поліпшення ефективності роботи.
Комісія ще не подивилася на роботу, не зрозуміла, на що працівники управління витрачають свій час, але вже вирішила, що робота неефективна. Я проти упередженого ставлення до управління, яке пов’язую виключно з незадоволенням певними депутатами, які були ініціаторами, у зв’язку з тим, що управління не задовольнило інтереси тих чи інших народних обранців. Подібну комісію або робочу групу треба було створювати одразу ж, коли стало відомо про незаконне відчуження комунального майна.
Ми про це говорили ще з листопада минулого року. Пройшло півроку, і аж тоді депутати нарешті почули про цю проблему. Дивним чином це відбулося саме тоді, коли ми виступили з положенням про приватизацію способом аукціону. А що вони робили до того? Їх не цікавила доля майна міста? Для мене дуже багато дивних таких збігів.
Скажіть, як Ви ставитесь до критики депутатів у свій бік? Зокрема, керівник фракції “Народний контроль” Валерій Веремчук звинувачував Вас у тому, що Ви знали про розкрадання комунального майна, але нічого не робили аби зупинити цей процес.
Депутат говорить неправду. Ми якраз самі виявили і перші звернулись у правоохоронні органи. Проте це вже не перший випадок, коли мене критикують депутати. Це відбувається з моменту, коли я очолила управління комунальної власності міста. Можливо, якби я була керівником управління культури, критики було би менше. Управління комунальної власності оперує дуже цікавим ресурсом — майном. Зрозуміло, коли інтереси стосовно майна в когось не задоволені, ця людина, як один із способів, виходить і починає критикувати. А факти є?
Я не кажу, що ми досконалі. Та і нема межі досконалості, завжди є над чим працювати. Не все можна зробити з наявними ресурсами. Але я точно знаю, в чому я проводжу правильну і послідовну діяльність: я категорично не сприймаю хабарництво та корупцію. Я не розумію домовлянь і дій на вигоду якимось депутатам. Не хочу занижувати оцінку. І в мене з цим проблема. Мене то знімає “Свобода”, то інші депутати реєструють і фальсифікують електронну петицію. Я за честь сприймаю будь-яку критику. Якщо вона є, значить щось я роблю добре.
Насправді, все що нас не вбиває, робить нас сильнішими. І всі дії, які відбуваються, вони точно зроблять управління сильнішим, кращим. Все інше — особиста відповідальність кожного, в тому числі пана Веремчука перед громадою і перед людьми. В нас люди розумні, вони зможуть розібратися, хто чим живе, хоче і керує. Мені здається, що людину видно по очах, добрі вона має наміри чи ні.
Скільки об’єктів комунальної власності є у Львові ?
Станом на сьогоднішній день у переліку майна є 3083 об’єкти.
А Яка наразі ситуація із об’єктами, які були незаконно відчужені?
На них, нарешті, накладено арешт в межах кримінального провадження. Деякі з них на сьогоднішній день використовуються, наприклад, як об’єкт на Дністерській. Це ще раз говорить про те, що управління комунального майна контролює об’єкти. Крім того, майно опечатувалися правоохоронними органами спільно із працівниками управління комунальної власності.
Як гадаєте, чи є шанси повернути викрадене майно у власність міста?
Чинне законодавство передбачає, що незалежно від того, скільки було здійснено спроб продажів, все майно повертається власнику. Це є позиція Верховного, Вищого та Конституційного судів. На мою думку, питання повернення цих об’єктів залежить від часу та належної роботи правоохоронних органів і судової системи.
Розмовляв Андрій Галицький. Фото: Назар Юськів.
www.032.ua
