Скнилів - роковини страшної трагедії Микола Кудлик, УРА-Інформ 27.07.2006

27 липня 2006 минає 4 роки з дня Скнилівської трагедії, коли під час показових польотів з нагоди ювілею 14-го авіаційного корпусу винищувач СУ-27УБ впав на глядачів. Цей день назавжди буде вписаний кривавими рядками не тільки в історію Львова, але й в історію України. Як історія великої безвідповідальності організаторів авіашоу та місцевої влади, авіашоу, яке перетворилося на жнива смерті.

Як це було...

27 липня 2002 року о 12 годині 45 хвилин на аеродромі „Скнилів” у Львові, під час виконання демонстраційного польоту на авіаційному святі, присвяченому 60-й річниці з дня створення 14-го авіаційного корпусу, зазнав катастрофи літак СУ-27УБ. Він упав на поле, де стояла авіаційна техніка та глядачі. Стався вибух, внаслідок якого виникла пожежа. Через катастрофу загинули 77 осіб, 19 з них - діти. Було травмовано 116 осіб. Саме так цю подію згадують сьогодні інформагенства, однак ці рядки не передають того шоку, який пережили присутні на авіашоу люди.

Розповідає очевидець: ...літак, виконуючи чергову вправу вищого пілотажу, на «малому газі» знизився і на мить зник за будівлею авіаційного заводу, що був у них за спинами. Потім було чутно, як увімкнувся форсаж (повний газ), повітря стрясонуло, сильний гуркіт і Су-27 випірнув, але не над будинком, а з правого боку, між будинком і деревом, сильно нахилившись на ліве крило, ледь не черкаючи ним землі. При ввімкненні форсажа (повний газ) літак, який і так був низько над землею, ще більше просів. Далі Су-27 зачепив інші виставлені на показ літаки». В іншого Су-17 було зрізано кіль — вертикальна площина хвоста літака з поворотними кермами. Кіль, падаючи в обертовому русі, понівечив масу людей. З протараненого Су-17 випав двигун. Звідкись почало цюркотіти паливо. Я бачив, як кіль буквально розрізав маленького хлопчика навпіл. Тим би льотчикам, полковникам-фраєрам, що катапультувалися і вижили, показати б усі ті трупи та усе те м\\\\\\\\\\\\\\\'ясо, яке вони нарізали».

Як вдалося встановити слідству, основною причоною катастрофи було зіткнення літака СУ-27 УБ із літаком СУ-17 (який стояв на землі), після цього літак СУ-27 УБ вибухнув. Однак цьому передували неправильні дії екіпажу Су-27, котрий, як вважають експерти допускав помилки у пілотуванні мали місце протягом усього демонстраційного польоту. Однак головною помилкою була та, що пілот порушив Техніку виконання фігур вищого пілотажу та особливості виконання фігур пілотажу у демонстраційних польотах для СУ-27, що призвело до значної втрати висоти та завалювання літака. “У нього відбулася просто, грубо кажучи, втрата просторового орієнтування. Він не зрозумів в якому він положенні знаходиться. При виконанні цієї фігури втрачається 10, 20, 30 метрів висоти але не 250 метрів висоти. Він привів себе в ситуацію з якою вивести було практично неможливо” - пояснивши Ю.Яцюк. Тим не менше, події могли розгорнутися інакше, якби екіпаж адекватно відреагував на аварійну ситуацію. Адже як зазначає Сергій Сеник, котрий досліджував техніку пілотування та дії пілотів, „З аварійної ситуації був вихід. Як би В.Топонар прийняв рішення на покидання літака, коли він знаходився у режимі пікірування, то літак би впав на території заводу, за зоною розміщення глядачів. Проте у такому разі життя пілотів було б під великим питанням, оскільки їх виштовхнуло б в сторону землі. Їм могло не вистачити висоти і парашути могли не розкритися. Своїми діями вони, пілоти, перетворили аварійну ситуацію в катастрофічну. Зробив це Топонар. Він допускається помилок першокурсника – виводить літак на режими звалювання. Проте далі при виводі літака з режиму звалювання він продовжує діяти неправильно. Як би вони боролися до кінця за літак і не прийняли рішення на катапультування, то життя пілотів було б під загрозою. Але загинула б менша кількість людей”

Самі ж пілоти називали такі причини катастрофи: 1) Неврахування різнотягу двигунів.– різкий недобір лівим двигуном необхідної потужності. Через це з\\\\\\\\\\\\\\\'явився так званий різнотяг, тобто тяга лівого двигуна виявилася на багато менше тяги правого. 2) Обрання неправильного режиму роботи двигунів. 3) Виконання косої петлі з поворотом ліворуч, фігури вищого пілотажу, вперше. 4) Недостатня натренованість. В.Топонар налітав на СУ-27 у 2000 році 4 години 30 хвилин, у 2001 році – 0 годин 30 хвилин, у 2002 році – 9 годин. 5) Неврахування надлишку пального, через яке літак був важчим на 2,5 тонни, що не сприяло маневруванню машини.
Хто винен?

Основними винуватцями трагедії суд визнав пілотів – їх обох засудили до 33 років позбавлення волі. Однак, як вважає ГО „Скнилівська трагедія”, відповідати мають не тіль екіпаж СУ-27. Зокрема, окрім пілотів, ГО „Скнилівська ттрагедія” звинувачує посадових осіб 14 Авіаційного корпусу ВПС України, котрі порушили вимоги техніки безпеки, посадових осіб Міністерства оборони України, котрі недостаньо проконтролювали організаторів авіашоу, до місцевої влади, зокрема тодішнього мера Львова, Любомира Буняка, котрий категорично заперечував причетність чи то свою, чи то міської ради до трагедії, оскільки вони не були організаторами авіашоу. Проте дозвіл на проведення шоу разом з польотами, міська рада, як з\\\\\\\\\\\\\\\'ясувалося, все ж таки давала.

Рішення Верховного Суду, ухвалене на початку березня не задовольняє ні постраждалих, ні обвинувачених. Ірина Топонар - дружина та адвокат головного пілота, засудженого на 14 років, переконана, що справжні причини так і не встановлені, а винні чотири генерали, організатори та міська влада покарання не несуть. Адвокат 180 постраждалих Володимир Кравчук каже, що пілоти винні в трагедії, хоча окрім пілотів на лаві підсудних і справді мали би бути й ініші обвинувачені. Постраждалі невдоволені ще й через несправедливо мізерне фінансове відшкодування та незрозумілий його розподіл. Також, на думку експертів, уряд України має нести юридичну відповідальність за наслідки демонстраційних польотів.

Зневірені люди в пошуках справедливості готові навіть піти пішки до Страсбурга, аби добитися правди.

«Ми зрозуміли, що робити будь-які акції непокори в Україні – це марна трата часу, бо реакції з боку влади жодної немає. Тому ми прийняли рішення про те, що підемо пішою ходою у Страсбург до Європейського суду з прав людини. Такою акцією ми маємо надію привернути увагу світової громадськості насамперед до того, що держава Україна ще досі не визнала цю трагедію на державному рівні і не дала належну оцінку всім винним у катастрофі», - заявив голова МГО «Скнилівська трагедія» Стефан Козак.

За словами С. Козака, дату початку пішої ходи буде визначено лише тоді, коли стане відомою дата слухання у Європейському суді першої справи за позовом потерпілих внаслідок трагедії: «За рік до першого слухання у Європейському суді ми маємо намір вийти пішою ходою. Загалом наша мобільна група складатиме шість осіб, котрі ітимуть постійно, а ще шестеро будуть на підміні. Загалом, 10 потерпілих внаслідок Скнилівської трагедії вже офіційно подали скарги у Європейський суд, ще 60 – уже мають готові усі документи і скоро теж подадуть, і ще 340 осіб наразі проходять консультації щодо цього питання», – розповів С. Козак.

Сьогоднішню річницю вшанували поминальним молебнем. До каплички Всіх Святих Українського Народу на Скнилові прийшли люди, котрі втратили рідних та близьких під час трагедії 27 липня 2002 року. Вони принесли з собою портрети загиблих та квіти. На панахиді були присутні також голова ЛМГО «Скнилівська трагедія» Стефан Козак, міський голова Львова Андрій Садовий, заступник міського голови з гуманітарних питань Василь Косів, заступник голови ЛОР Іван Денькович та заступник голови Львівської ОДА Тарас Батенко. Голова ГО «Скнилівська трагедія» Стефан Козак, зазначив, що потерпілі та родичі тільки молитимуться і не дадуть слова жодному з чиновників чи політиків, а лише священику. Адже влада земна мало що зробила для цих людей... Тим не менше, зробили виняток для мера Львова Андрія Садового, котрий висловив співчуття жертвам трагедії та вибачився перед рідними загиблих за дії міської влади, котра не змогла попередити авіакатастрофу, найбліьшу трагедію за 750 років існування Львова.

При написанні цієї статті були використані матеріали ЗІКу та ГО \\\\\\\\\\\\\\\"Скнилівська трагедія\\\\\\\\\\\\\\\"

УРА-Інформ. Львів